Всемирная организация евреев Буковины проведет «Марш мира» в Черновцах по маршруту Площадь Театральная (начало движения колонны), ул. С. Бандеры, ул. М. Заньковецкой и площадь Филармонии (конец движения колонны).

Мероприятие состоится 5 июля.

С целью обеспечения безопасности дорожного движения и охраны общественного порядка во время проведения Марша мира 5 июля с 9 до 11 часов будет полностью перекрыто движение и запрещена стоянка транспортных средств на Театральной площади.

С 10.30 до 11 часов будет полностью перекрыто движение транспорта по маршруту движения колонны: площадь Театральная (начало движения колонны), вул. С. Бандеры, вул. М. Заньковецкой и площадь Филармонии (конец движения колонны).

(укр.)

ДОВІДКОВО: 

Переслідування євреїв у Північній частині Буковини розпочалися, щойно Румунія відновила контроль над нею. 5 липня 1941 року Чернівці знову стали румунськими. Вже наступного дня до міста прибула оперативна зондеркоманда 106 Південної групи військ вермахту під командуванням штурмбанфюрера СС Перестерера, яка 7 липня здійснила так звану зачистку міста, – йдеться у нарисі  «Чернівці в роки Другої світової війни». Арешти комуністів і євреїв здійснювалися згідно із заздалегідь складеними списками.

8 липня карателі провели «гросс-акцію», в ході якої схопили усю керівну верхівку єврейської громади міста. Велику групу євреїв – майже 400 осіб – разом із головним рабином д-ром Марком та головним кантором Гурманом розстріляли з кулеметів на березі Прута між селами Біла і Стрілецький Кут. Перед цим їх змусили викопати для себе велику спільну могилу. Наступного дня, 9 липня,  команда штурмбанфюрера СС Перестерера розстріляла приблизно 100 єврейських комуністів.

8 липня спалили Темпль – велику синагогу в центрі Чернівців. А заразом – понад шість десятків сувоїв Тори. «Пам’ятаю, як хотіли підірвати Темпль, – розповіла сучасниця тих подій, чернівчанка  Емілія Юрценюк (уроджена Перч). – Вийшов наказ заклеїти вікна папером. Ми ходили повз ті будинки і все дивувалися: для чого?  А люди  казали, що як будуть підривати, то щоби скло не сипалося. Так і стояли будинки навколо Темплю з вікнами навхрест  обклеєними смужками паперу. А Темпль не змогли висадити у повітря. Кілька разів підкладали вибухівку, але все марно. До війни  я стільки разів ходила попри нього. Навіть всередину забігала. Знаєте, як то дівчатка: побачили єврейське весілля і вже цікаво, що там відбувається.

Лише за два дні 8 і 9 липня у Чернівцях  розстріляли понад 500 євреїв, якщо рахувати з тими, кого стратила румунська армія і поліція. (В уточненні від 1 серпня фігурує цифра 682 страчених). Різні джерела вказують, що у липні-вересні 1941 року в місті розстріляли від 2300 до 6000 осіб.  Загалом на території нинішньої Чернівецької області налічується майже п’ять десятків місць масового поховання євреїв, щонайменше три з яких – у Чернівцях.

Розстріляних на початку радянсько-німецької війни у Чернівцях євреїв вшанували наприкінці літа 1944 року. Людські рештки з безіменних могил на березі р. Прут були перепоховані, а судмедексперт І.Я.Бройде та хірург Л.Є.Землер, що були присутні при впізнанні загиблих родичами, засвідчили акти жорстоких розстрілів «невинних чернівецьких музикантів та мулярів, священиків та торгівців», –  пише історик І.Яворська.

Джерело — BukNews