• Науково-історична конференція у Чернівцях

  • “Бейт-Кадішін” у Чернівцях стане справжнім меморіальним центром, – Андрій Адамовський

На місці розстрілу євреїв у Садгорі відкрили пам’ятний знак

Сьогодні у Садгорі відкрили пам’ятний знак на місці розстрілу євреїв у часи Другої світової війни. Трагічна подія трапилась у 1941 році. Буковину на заході представляли в.о. голови обласної державної адмніністрації Михайло Павлюк, його заступник Василь Гостюк. Також присутніми були представницька влада міста, громадські діячі, місцеві жителі. Аби вшанувати пам’ять невинно убієнних євреїв, до Чернівецької області прибув […]

«Антикварні нариси» – книга про передмістя Чернівців від Сергія Осачука та Миколи Салагора

Автор – Сергій Воронцов. Книги часто будувати важче, складніше, ніж будинки. Багато кімнат, фасад, задній двір, чорний хід, скелети у шафі є й у книгах. Ми проходимо Чернівцями, милуємося будинками. Але книгами, з яких збудовані Чернівці, ми не так уже й милуємося. Хоча подекуди вони навіть красивіші, змістовніші. Гадаю, цікаво було б час від часу […]

Микола Кушнір: “Музей має говорити”

Велика, насичена світлинами стаття про наш музей з’явилася у виданні “Шпальта”. Читаємо інтерв’ю з директором музею Миколою Кушніром. Як працює одна з найменших недержавних музейних установ Чернівецької області, за чим їздять туристи до Чернівців та чому сучасні музеї повинні вміти говорити.  Музей історії та культури євреїв Буковини, що в самісінькому центрі Чернівців – на Театральній […]

До виходу книги Юліуса Вебера про російську окупацію Чернівців

Володимир Шевченко, магістр історії ВЕБЕР, Ю. (2016). РОСІЙСЬКА ОКУПАЦІЯ ЧЕРНІВЦІВ. ЧЕРНІВЦІ, КНИГИ-XXI, 136 с. Мемуарна література зазвичай є цінним джерелом для історика та достатньо пізнавальним матеріалом «із перших рук» для всіх зацікавлених. Особливу увагу привертають спогади, художньо майстерно написані. Саме до цієї категорії належать замітки Юліуса Вебера про дві окупації столиці Буковини російськими військами в […]

Петро Рихло розповідає про Пауля Целана

В гостях у програмі “Видавництво “Дух і Літера” та його друзі”, доктор філології,професор Чернівецького університету Петро Рихло розповідає про творчість видатного поета Пауля Целана. 

Довга тінь масового насильства

«Довга тінь масового насильства: приклад України, 1919–2019». Науковий симпозіум із такою назвою відбувся в Українському католицькому університеті за підтримки організації “Українсько-єврейські зустрічі”. “Збруч” пропонує ознайомитися з головними тезами однієї з дискусій – Історичні аспекти міжетнічного насильства: 1918/9 і 1941 роки. Ярослав Грицак, історик і публічний інтелектуал; доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. ВІЙНА ТА […]

Дзеркало, картини та коні. Про що розповідали герої єврейських байок у міжвоєнних Чернівцях?

Дослідник літератури їдиш Моше Лемстер розповідає про бесарабського байкаря Еліезера Штейнбарґа.  Наприкінці XIX століття у прикордонному селі Хотинського повіту Бесарабської губернії байки почала писати людина, яка пізніше стане класиком єврейської літератури. Зараз його тексти перекладені румунською, івритом, португальською, німецькою, англійською та російською. Проте на рідних землях, а це сучасна Україна та Молдова, його ім’я не надто […]

У Чернівцях пройдуть Маршем миру в пам’ять знищених євреїв Північної Буковини

Всесвітня організація Євреїв Буковини проведе “Марш миру” у Чернівцях за маршрутом площа Театральна (початок руху колони), вул. С. Бандери, вул. М. Заньковецької та площа Філармонії (кінець руху колони). Захід відбудеться 5 липня. З метою забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони громадського порядку під час проведення Маршу миру 5 липня з 9 до 11 години буде повністю […]

Хто був творцем єврейського ренесансу в Чернівцях?

Про «Єрусалим на Пруті» після війни, радянську пропаганду та мову їдиш у Чернівцях говорить історикиня Ірина Яворська. Андрій Кобалія:  Друга світова змінила обличчя багатьох українських міст. Вони перестали бути настільки багатоетнічними. Проте у Чернівцях попри Голокост, після приходу радянської влади, в місті почався єврейський літературний ренесанс. Його творцями були не місцеві євреї, але вихідці з Бессарабії та Центральної […]

Як сучасне мистецтво працює з культурною пам’яттю

Коли проект «Остання адреса» встановлює пам’ятні таблички на будинку, де жили жертви репресій, нинішні їхні мешканці часто не згодні з такою ініціативою і відстоюють своє право не пам’ятати. В ході дискусії, присвяченій механізмам культурної пам’яті, фотограф Ікру Куваджима, літературний критик Анна Наринская і кураторська команда галереї «Пересветов провулок» обговорили, як сучасне мистецтво працює з темами […]

Буковинський їдишський поет Меїр Харац: біографія

Довоєнні роки Меїр Харац народився в селі Шури (тепер Шурь Дрокіевского району Молдови), провів дитинство і юність в єврейському містечку Маркулешти того ж Сорокського повіту Бессарабської губернії (тепер Флорештського району Молдови). Навчався у чернівецькій учительської семінарії (вчителів ідишу та давньоєврейської мови) одночасно з поетом Ершл Цельманом і літераторами Іхілов Шрайбманом, Берлей Ройзеном і Лейзер Подрячіком. Дебютував віршами в бухарестському журналі […]

Хоральна синагога Дрогобича: небавом – Свято і внесення Тори

Рік тому, 17 червня 2018 року, після тривалого повернення з небуття було урочисто відкрито , оновлену Хоральну синагогу (1842-1865 роки), й ця широкозасяжна велелюдна подія стала знаковою не лише в житі єврейської спільноти Дрогобиччини, а й у житті всього багатонаціонального міста. Сьогодні одна з найбільших Синагог Центральної та Східної Європи – не лише місце зібрань юдейської […]