Научно-исследовательский Центр Буковиноведения при Черновицком Национальном университете им. Ю.Федьковича приглашает всех заинтересованных принять участие в Международной научно-практической конференции «Культурная память/забвение и проблема идентичности в современном обществе: вызовы, рефлексии, перспективы».
Конференция состоится 26-28 сентября 2019 года в Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича.
Общество постмодерна требует признания различных этнических групп, а это означает, что они нуждаются в конструировании собственного прошлого, а вместе с тем и культурной памяти. С другой стороны, если национальные, региональные, религиозные и локальные культурные идентичности модернизм описывал как более-менее стабильные сообщества, то сейчас они рассматриваются как сущности, которые находятся в зависимости от событий, изменений и конфликтов, связанных с секуляризацией, индустриализацией, глобализацией, миграцией и другими политико-экономическими, культурными и религиозными процессами. В связи с этим культура попадает под влияние различных конфронтационных сил. Она находится в состоянии постоянного обсуждения новых ценностей, идей и убеждений в условиях отсутствия прежних доминант. В этих процессах понятие культурной памяти занимает центральную и ключевую роль.
Сегодня возрастает интерес к прошлому, который не только вызывает восхищение значительной части общества, но и активно используется различными политическими и общественными силами. А значит, и усиливается интерес к коллективной и индивидуальной памяти. Особенно ярко это наблюдается на Буковине, которая на протяжении всего исторического процесса была окраинной землей в составе разных государств, а следовательно, здесь прослеживается выразительность индивидуальной и групповой идентичности, которая находится под давлением процессов глобализации с одной стороны и традиции с другой, и учитывая это, становится все более актуальной.
(укр.)
Мета цієї конференції – збагатити дослідження в області культурної пам’яті, з одного боку, шляхом зіставлення тлумачень наративів про минуле, а з іншого – через релевантні критичні спостереження над проявами культурної пам’яті, які по суті не є наративами. Виходячи із вище сказаного, для дискусії пропонуються наступні питання:
- Що ми згадуємо, що пам’ятаємо, а що забуваємо?
- Які з історичних подій є «дозволеними»/«забороненими», «прийнятними»/«неприйнятними»?
- Як минуле визначає сьогодення і як створює майбутнє в контесті взаємодії/конфлікту центру та периферії?
- Як різні дискурси про минуле визначають громадську та особисту ідентичність?
- Як наші приховані емоції, бажання і фантазії проявляються в сьогоденні через дискурсивний простір пам’яті?
- Які відносини між пам’яттю і пам’ятниками, архівами та музеями?
- Як ми можемо інтерпретувати двоїстий характер пам’ятника: чи є він інструментом ідеології, застиглою «пам’яттю» або джерелом для відкритого творчості?
- Чи можна сприймати пам’ятник як матеріалізацію колективної пам’яті або ж як внутрішню пам’ять, в основі якої лежить наше розуміння дійсності?
- Яке минуле створюється шляхом масового використання цифрових технологій і як форма onlinе використання архівних тегів дозволяє кодувати і декодувати спогади користувачів у віртуальному просторі?
- Які фактори визначають збереження стійких культурно-просторових традицій окраїнних регіонів?
НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:
- Місця пам’яті на Буковині та проблема їх збереження: хто, чому, навіщо;
- «Пам’ять про кривду»: як елемент національної ідеї чи фактор інтолерантності в суспільстві;
- Регіональні аспекти культури пам’яті: конструктивні та деструктивні впливи на формування національної ідентичності;
- Міфологема особливої провінційності як основа формування ідентичності Чернівців;
- Проблема комеморації Голокосту та жертв тоталітарних режимів;
- Феномен «культурної амнезії»;
- Політика пам’яті і націобудівництво в Україні: внутрішні процеси в глобальному контексті;
- Забуття, руйнування, як репресивні механізми формування нової ідентичності;
- Ревіталізація місць пам’яті: світовий досвід та перспективи;
- Досвід «подолання минулого» і конфлікт пам’ятей;
- Поставстрійська, пострумунська та пострадянська «ностальгія» як соціальна практика (рефлексії сучасної української культури);
- Візуалізація пам’яті як спосіб трансляції минулого.
Умови участі у конференції та контактні дані див. за посиланням.