Культурная память/забвение и проблема идентичности в современном обществе: вызовы, рефлексии, перспективы

Научно-исследовательский Центр Буковиноведения при Черновицком Национальном университете им. Ю.Федьковича приглашает всех заинтересованных принять участие в Международной научно-практической конференции «Культурная память/забвение и проблема идентичности в современном обществе: вызовы, рефлексии, перспективы».

Конференция состоится 26-28 сентября 2019 года в Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича.

Общество постмодерна требует признания различных этнических групп, а это означает, что они нуждаются в конструировании собственного прошлого, а вместе с тем и культурной памяти. С другой стороны, если национальные, региональные, религиозные и локальные культурные идентичности модернизм описывал как более-менее стабильные сообщества, то сейчас они рассматриваются как сущности, которые находятся в зависимости от событий, изменений и конфликтов, связанных с секуляризацией, индустриализацией, глобализацией, миграцией и другими политико-экономическими, культурными и религиозными процессами. В связи с этим культура попадает под влияние различных конфронтационных сил. Она находится в состоянии постоянного обсуждения новых ценностей, идей и убеждений в условиях отсутствия прежних доминант. В этих процессах понятие культурной памяти занимает центральную и ключевую роль.

Сегодня возрастает интерес к прошлому, который не только вызывает восхищение значительной части общества, но и активно используется различными политическими и общественными силами. А значит, и усиливается интерес к коллективной и индивидуальной памяти. Особенно ярко это наблюдается на Буковине, которая на протяжении всего исторического процесса была окраинной землей в составе разных государств, а следовательно, здесь прослеживается выразительность индивидуальной и групповой идентичности, которая находится под давлением процессов глобализации с одной стороны и традиции с другой, и учитывая это, становится все более актуальной.

(укр.)

Мета цієї конференції – збагатити дослідження в області культурної пам’яті, з одного боку, шляхом зіставлення тлумачень наративів про минуле, а з іншого – через релевантні критичні спостереження над проявами культурної пам’яті, які по суті не є наративами. Виходячи із вище сказаного, для дискусії пропонуються наступні питання:

  • Що ми згадуємо, що пам’ятаємо, а що забуваємо?
  • Які з історичних подій є «дозволеними»/«забороненими», «прийнятними»/«неприйнятними»?
  • Як минуле визначає сьогодення і як створює майбутнє в контесті взаємодії/конфлікту центру та периферії?
  • Як різні дискурси про минуле визначають громадську та особисту ідентичність?
  • Як наші приховані емоції, бажання і фантазії проявляються в сьогоденні через дискурсивний простір пам’яті?
  • Які відносини між пам’яттю і пам’ятниками, архівами та музеями?
  • Як ми можемо інтерпретувати двоїстий характер пам’ятника: чи є він інструментом ідеології, застиглою «пам’яттю» або джерелом для відкритого творчості?
  • Чи можна сприймати пам’ятник як матеріалізацію колективної пам’яті або ж як внутрішню пам’ять, в основі якої лежить наше розуміння дійсності?
  • Яке минуле створюється шляхом масового використання цифрових технологій і як форма onlinе використання архівних тегів дозволяє кодувати і декодувати спогади користувачів у віртуальному просторі?
  • Які фактори визначають збереження стійких культурно-просторових традицій окраїнних регіонів?

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

  1. Місця пам’яті на Буковині та проблема їх збереження: хто, чому, навіщо;
  2. «Пам’ять про кривду»: як елемент національної ідеї чи фактор інтолерантності в суспільстві;
  3. Регіональні аспекти культури пам’яті: конструктивні та деструктивні впливи на формування національної ідентичності;
  4. Міфологема особливої провінційності як основа формування ідентичності Чернівців;
  5. Проблема комеморації Голокосту та жертв тоталітарних режимів;
  6. Феномен «культурної амнезії»;
  7. Політика пам’яті і націобудівництво в Україні: внутрішні процеси в глобальному контексті;
  8. Забуття, руйнування, як репресивні механізми формування нової ідентичності;
  9. Ревіталізація місць пам’яті: світовий досвід та перспективи;
  10. Досвід «подолання минулого» і конфлікт пам’ятей;
  11. Поставстрійська, пострумунська та пострадянська «ностальгія» як соціальна практика (рефлексії сучасної української культури);
  12. Візуалізація пам’яті як спосіб трансляції минулого.

Умови участі у конференції та контактні дані див. за посиланням.