Науково-дослідний Центр Буковинознавства при Чернівецькому Національному університеті ім. Ю.Федьковича запрошує всіх зацікавлених взяти участь у  Міжнароднії науково-практичній конференції “Культурна пам’ять/забуття та проблема ідентичності у сучасному суспільстві: виклики, рефлексії, перспективи”.

Конференція відбудеться 26-28 вересня 2019 року у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Суспільства постмодерну вимагають визнання різних етнічні групи, а це означає, що вони потребують конструювання власного минулого, а разом з тим і культурної пам’яті. З іншого боку, якщо національні, регіональні, релігійні та локальні культурні ідентичності модернізм описував як більш-менш стабільні спільноти, то зараз вони розглядаються як сутності, що знаходяться в залежності від подій, змін і конфліктів, пов’язаних з секуляризацією, індустріалізацією, глобалізацією, міграцією та іншими політико-економічними, культурними і релігійними процесами. У зв’язку з цим культура потрапляє під вплив різних конфронтаційних сил. Вона знаходиться у стані постійного обговорення нових цінностей, ідей і переконань в умовах відсутності колишніх домінантів. У цих процесах поняття культурної пам’яті займає центральну й ключову роль.

Сьогодні зростає інтерес до минулого, який не тільки викликає захоплення значної частки суспільства, але й активно використовується різними політичними та громадськими силами. А отже, й підсилюється інтерес до колективної та індивідуальної пам’яті. Особливо яскраво це спостерігається на Буковині, яка впродовж всього історичного процесу була окраїнною землею в складі різних держав, а отже тут простежується виразність індивідуальної та групової ідентичності, що знаходиться під тиском процесів глобалізації з одного боку та традиції з іншого, і з огляду на це стає все більш актуальною.

Мета цієї конференції – збагатити дослідження в області культурної пам’яті, з одного боку, шляхом зіставлення тлумачень наративів про минуле, а з іншого – через релевантні критичні спостереження над проявами культурної пам’яті, які по суті не є наративами. Виходячи із вище сказаного, для дискусії пропонуються наступні питання:

• Що ми згадуємо, що пам’ятаємо, а що забуваємо?
• Які з історичних подій є «дозволеними»/«забороненими», «прийнятними»/«неприйнятними»?
• Як минуле визначає сьогодення і як створює майбутнє в контесті взаємодії/конфлікту центру та периферії?
• Як різні дискурси про минуле визначають громадську та особисту ідентичність?
• Як наші приховані емоції, бажання і фантазії проявляються в сьогоденні через дискурсивний простір пам’яті?
• Які відносини між пам’яттю і пам’ятниками, архівами та музеями?
• Як ми можемо інтерпретувати двоїстий характер пам’ятника: чи є він інструментом ідеології, застиглою «пам’яттю» або джерелом для відкритого творчості?
• Чи можна сприймати пам’ятник як матеріалізацію колективної пам’яті або ж як внутрішню пам’ять, в основі якої лежить наше розуміння дійсності?
• Яке минуле створюється шляхом масового використання цифрових технологій і як форма onlinе використання архівних тегів дозволяє кодувати і декодувати спогади користувачів у віртуальному просторі?
• Які фактори визначають збереження стійких культурно-просторових традицій окраїнних регіонів?

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

1. Місця пам’яті на Буковині та проблема їх збереження: хто, чому, навіщо;
2. «Пам’ять про кривду»: як елемент національної ідеї чи фактор інтолерантності в суспільстві;
3. Регіональні аспекти культури пам’яті: конструктивні та деструктивні впливи на формування національної ідентичності;
4. Міфологема особливої провінційності як основа формування ідентичності Чернівців;
5. Проблема комеморації Голокосту та жертв тоталітарних режимів;
6. Феномен «культурної амнезії»;
7. Політика пам’яті і націобудівництво в Україні: внутрішні процеси в глобальному контексті;
8. Забуття, руйнування, як репресивні механізми формування нової ідентичності;
9. Ревіталізація місць пам’яті: світовий досвід та перспективи;
10. Досвід «подолання минулого» і конфлікт пам’ятей;
11. Поставстрійська, пострумунська та пострадянська «ностальгія» як соціальна практика (рефлексії сучасної української культури);
12. Візуалізація пам’яті як спосіб трансляції минулого.

Умови участі у конференції та контактні дані див. за посиланням.