27 січня світ уже традиційно згадуватиме жертв Голокосту – найбільшої трагедії ХХ століття і наймасштабнішої рукотворної гуманітарної катастрофи в історії людства. Ми теж не можемо залишитися осторонь, і пропонуємо згадати тих чернівчан, буковинців і бессарабців, яким випало заглянути в очі смерті або зазнати переслідувань і принижень в роки Другої світової війни лише за те, що були євреями.
За підрахунками істориків тільки на території Буковини влітку 1941 року від рук німецьких нацистів, румунських жандармів, вояків румунської армії, а також їхніх «помічників» із числа місцевого цивільного населення загинуло від 10 до 15 тисяч євреїв. Ще десятки тисяч були насильно вивезені або доправлені пішки у трудові табори і гетто Трансністрії, звідки повернутися живими вдалося лише приблизно третині від загальної кількості депортованих.
На території Чернівецької області наразі відомо приблизно 50 місць, де відбувалися масові розправи над єврейським населенням. Як правило, вони знаходяться на околицях сіл та міст, і дуже часто не мають жодного маркування. А ті, що у різні роки (попередні десятиліття) були увіковічненні пам’ятними знаками, потребують повного чи часткового відновлення, постійного прибирання, іншими словами – систематичного догляду. Забезпечити такий догляд – наш обов’язок. Адже пам’ятаймо, що у своєму домі чужого горя не буває.
А ще нашим обов’язком є збереження пам’яті про Голокост і його жертв. У цьому контексті ми пропонуємо переглянути спеціальне навчальне відео про Чернівецьке гетто, яке було підготовлене за участю співробітників нашого музею в рамках міжнародного освітнього диджитал-проєкту «Вимірюючи гетто: Гродно-Чернівці-Кишинів» https://ghettos.digital/ . Сподіваємося, що воно допоможе краще зрозуміти масштаби і особливості Голокосту в Чернівцях – злочину, який не має строку давності.