У двоповерховій кам`яниці на вул. Шептицького, 13, збудованій у другій половині ХІХ ст. в стилі історизму, з 1990 року і аж до відходу у вічність на 98 році життя прожив найщасливіші роки відомий єврейський письменник Йосип Бург (1912-2009). За влучним виразом професора Петра Рихла, «останній лицар їдишу в Європі». Про це повідомляє меморіальна таблиця на фасаді, яку прикрашає розкішний сандрик. Саме тут в його многотрудному житті наступив спокій і достойне пошанування. Це була людина – легенда, в житті якої відбулася історія всього ХХ століття.
Йосиф Бург народився 30 травня 1912 року в одному з культових центрів хасидизму на Буковини – містечку Вижниці, яке на той час майже на 90 відсотків було заселене євреями. Там він навчався в початковій школі і в хедері, традиційній єврейській школі, де тлумачили Тору – П`ятикнижжя Мойсеєве. Але все життя він гордо іменував себе Буковинцем. Після закінчення гімназії, чотири роки студіював германістику у Віденському університеті. 1934-1937 – редагував у Чернівцях єврейську газету «Черновіцер Блетер» («Чернівецькі Листки»), поки її 1937 р. не закрила румунська влада. Пізніше навчався в аспірантурі у Москві. У воєнні та повоєнні роки вчителював на Поволжі. Тривалий час викладав німецьку мову у школі, потім – зарубіжну літературу у вузі.
Його перу належить низку філігранно написаних прозових книг – «Над Черемошем» (1939), «Отрута» (1940), «Життя продовжується» (1980), «Гомін квітів» та «Перегук часів» (1983), «Запізніле відлуння» (1990), «Під одним дахом» (1992), «Дві світи» (1997), «Заплутані стежки» (1997), «Квіти і сльози» (1997), «Пісня над піснями» (1988,2012) та інші, які виходили на ідиш, німецькою, українською, російською мовами. А останнім часом вийшли в перекладі італійською і польською. Прозу, поезії, есеї Йосифа Бурга читають та перекладають у багатьох країнах Європи та Америки.
У творах автора відтворено правдиві картини страдницького багатовікового життя євреїв, кохання і смерть, жорстокість та милосердя. Творчість письменника береже пам’ять про велику і славну когорту діячів єврейської культури, які були пов’язані з Буковиною (М. Альтман, Елієзер Штейбарг, А. Маргул-Шпербер, І. Мангер, А. Кіттнер, Сіді Таль та інші.
Художній простір творів Йосифа Бурга настільки унікальний, що йому міг би позаздрити будь-який письменник: багатонаціональний регіон (Буковина), де, за словами Рози Ауслендер, «чотири мови уживалися вкупі», в епоху крутих віражів і карколомних зрушень історії — ось арена на якій розгортаються події його книг.
Й. Бурга запрошували читати лекції в найпрестижніших університетах Європи. Посли різних країн, акредитовані в Україні, вважали за честь переступити поріг його оселі і поспілкуватись з ним. Він завжди, як тільки дозволяло здоров`я, дуже радів гостям, незважаючи на їх статус.
Під час горбачовської перебудови (1990) р. Товариство імені Елізара Штейнбарга відновило (через 53 роки) видання газети «Чернівицкі листки». Її редактором від того часу був Й. Бург. В останні роки вийшов ряд книг українською, німецькою, польською та їдиш. Був головою Чернівецького обласного товариства ім. Е. Штейнберга. У Вижниці його іменем назвали одну із вулиць.
За свою літературну творчість удостоєний престижних міжнародних літературних премій Герша Сеглана (Ізраїль) та Теодора Крамера (Австрія), а також відзначений високими державними відзнаками Австрії та Німеччини. Почесний громадянин Чернівців (1997). З його відходом у вічність 10 серпня 2009 року закотилася ціла епоха однієї з най самобутніших європейських культур. Похований Йосиф Бург у Чернівцях на центральному кладовищі на Алеї Почесних громадян Чернівців.
Джерело – Chernivtsi Tourist Information Center
