Семьдесят шесть лет назад Черновцы стали советской провинцией

29 марта исполнилось 76 лет со дня освобождения Черновцов и области от немецко-румынских захватчиков.

29 марта 1944 года Черновицкая область была полностью очищена от захватчиков с помощью войск трех фронтов, четырех армий, 49 соединений и отдельных воинских частей в ходе трех наступательных операций.

Первыми на территорию области с востока вступили 22 марта 1944 года воины 42-й стрелковой дивизии под командованием генерал-майора Ф.А. Боброва, 51-го стрелкового корпуса генерал-майора П.П. Авдеенко 40-й армии (командующий генерал-лейтенант Ф.Ф. Жмаченко) во время Уманской наступательной операции, которую проводил 2-й Украинский фронт во главе с Маршалом Советского Союза И.С. Коневым. 40-я армия, которая имела 3 стрелковых корпуса, 7 стрелковых дивизий, 1 воздушно-десантную дивизию, укрепленный район, 24-ю истребительно-противотанковую артиллерийскую бригаду и 328-й полк реактивных минометов, освободила Кельменецкий, Сокирянский и Хотинский районы.

С севера область освобождала 1-я танковая армия 1-го Украинского фронта, включавшая противотанковый артиллерийский полк, минометный полк, автотранспортный полк и полк связи, а также минометный и инженерный батальоны. Поддержка боевых действий армии с воздуха возлагалась на 5-й истребительный авиационный корпус под командованием генерал-майора авиации Д.П. Квасцовая и 227-м штурмовую авиационную дивизию полковника А.А. Ложечникова 2-й воздушной армии, которой командовал генерал-полковник авиации С.Я. Красовский.

27 марта в конце дня к Садгоре начал подходить 11-й гвардейской танковый корпус. Командарм Катуков приказал подполковнику Бойко войти с бригадой в подчинение 11-го гвардейского танкового корпуса и совместными усилиями освободить Черновцы.

Командир корпуса генерал Гетман получил приказ командующего армией освободить Черновцы так, чтобы они не были повреждены и разрушены.

(укр.)

На світанку 29 березня почався штурм Чернівців. Виконуючи наказ генерала Гетмана, 64-та гвардійська танкова бригада підполковника Бойка разом з 168-м стрілецьким полком 24-ї стрілецької дивізії, форсувавши ріку Прут в районі Калічанки — Магали, наступала на обласний центр зі сходу, а 45-та гвардійська танкова бригада під командуванням полковника М.В. Моргунова з 274-м стрілецьким полком, долаючи Прут біля Ленківців, наступала на Чернівці з заходу.

Щоб противник не міг посилати підкріплення своїм військам в Чернівці, танковий взвод молодшого лейтенанта В.Ф. Шкіля 64-ї гвардійської танкової бригади зайняв з боєм місто Новоселицю на схід від обласного центру. А посилена танкова рота на чолі з лейтенантом Г.П. Корюкіним 45-ї гвардійської танкової бригади оволоділа містом Сторожинцем на заході. О 14 годині 29 березня Чернівці були очищені від ворога.

Командир відділення автоматників 45-ї гвардійської танкової’ бригади старший сержант Юнус Юсупов зірвав з флагштока мерії (нині міська рада) прапор із свастикою і прикріпив червоний.

Ворог втратив в Чернівцях 25 танків, 190 автомашин, 12 гармат, 2 літаки і близько 1200 вояків; 480 — взято в полон, захоплено 14 ешелонів і складів з різним майном, 40 літаків.

Звільнення обласного центру було досягнуто з мінімальними втратами — загинуло 16 воїнів 1-ї танкової армії.

З0 березня Москва салютувала 20-ма артилерійськими залпами з 224-х гармат доблесним військам, які звільнили місто Чернівці.

А 8 квітня за наказом №082 за зразкове виконання завдань командування по розгрому німецько-фашистських військ при звільненні міста Чернівці 16 частинам і з’єднанням були присвоєні почесні найменування «ЧЕРНІВЕЦЬКИХ» і одному підрозділу найменування «ДНІСТРОВСЬКОГО».

Серед удостоєних почесного найменування Чернівецьких: 64-а гвардійська танкова бригада, 27-а гвардійська мотострілецька бригада, 353, 362 і 1664-й гвардійські винищувально-протитанкові артилерійські полки, 79, 265 і 270 гвардійські мінометні полки, 405-й окремий гвардійський мінометний дивізіон, 267-й армійський інженерний батальйон, 15 і 18 окремі моторизовано-понтонні батальйони, 597, 690 і 989 нічні бомбардувальні авіаційні полки.

Серед визволителів 26 офіцерів, солдатів і сержантів були відзначені золотими зірками Героїв. Іменем Героїв Радянського Союзу молодшого лейтенанта Василя Шкіля, гвардії старшини Олександра Худякова (кілька років тому депутати-демократи її перейменували), гвардії генерал-майора Федора Боброва у Чернівцях названі вулиці.

9 учасників бойових дій удостоєні звання «Почесний громадянин міста Чернівці»: Іван Адушкін, Іван Бойко, Андрій Гетман, Борис Іванов, Михайло Іщук, Олексій Журавльов, Степан Зубов, Петро Куцяк, Павло Нікітін.

У Чернівцях поховані:

Українець АВТИХЕНКО Іван Григорович.

Росіянин БАКРАТОВ Олексій Микитович.

Українець МАРУЧЕК Степан Миколайович.

Росіянин ПІНЧУГОВ Георгій Георгійович.

Вірменин ГАБРИЛЯН Саровен Петрович.

Грузин КІЛАДЗЕ Іраклій Левонович.

Азербайджанець КУЧЛОВ Алор Чавенович.

Єврей МУЛЄР Бенціон Абрпамович.

Татарин ХАНАНОВ Манєк Хан.

Українка РУДНИЦЬКА Берта Герасимівна.

Росіянка ФАБІНА Олександра Василівна.