Максим Козьменко предлагает историческое исследованиеп о первой женщине-агенте Моссада и ее миссии в создании Израиля.
Мир их запомнил как первых. Каждая в своей области, каждая со своими достижениями, каждая со своей харизмой. Истории этих харизматичных женщин необычны, неповторимы, их стоит знать. Они могут стать источником вдохновения, или помощью, или образцом.
Это истории женщин, которые преуспели и взобрались на вершину славы и признания, вопреки законам, нормам и правилам, которые бытовали еще сотню лет назад.
Рут Клюгер-Алиав
Она была шпионкой и спасительницей. Она была первой женщиной, которая работала на тайную израильскую службу Моссад. Она была первой, кто разговаривал с теми, кто пережил Холокост в Европе.
Рут Клюгер родилась 27 апреля 1910 года в Киеве. Она была младшей из восьми детей семьи Полищуков. Поскольку папа оставил многочисленное семейство, еще когда Рут была совсем маленькой, воспитанием занималась мама, а потом девочку отдали «погостить» к бабушке и маминым сестрам, которые жили в штетле вблизи Каменца-Подольского.
Шел 1914 год. Воздух наполнялось запахом трагедии, которая вскоре разверзлась по всей Европе. Первая мировая война выгнала четырехлетнюю девочку и ее родственников из дома и оборвала ее связь с мамой и другими сестрами и братьями. Вместе с тетей Рут скиталась разными уголками развалившейся империи. Она была свидетелем еврейских погромов, ужасы на всю жизнь глубоко врезались в память маленькой девочки.
Наконец в 1918 году Рут с тетей остановились в Черновцах. Волею случая сюда также приехала ее мама с сыном и дочерьми. Семья воссоединилась. Война прошла. Жизнь начинала восстанавливаться.
Рут пошла в школу, впоследствии перешла в гимназию. А еще в Черновцах стала участницей молодежного еврейского движения «а-Шомер а-Цаир».
(укр.)
Дівчина мала хист до вивчення різних мов. Проте вчила вона їх не лише з цікавості, але передусім із життєвої необхідності. Так, вона довершено розмовляла російською, німецькою, румунською, французькою, англійською, іспанською, португальською мовами і, звичайно ж, івритом та ідиш.
У кінці 20-их років ХХ століття Рут Поліщук вступила до Віденського університету, вивчала там право. Але випускних іспитів так і не склала.
У 1930 році вона вийшла заміж за Емануеля Клюґера й виїхала з ним до Палестини. А звідти до Тель-Авіву.
1938 рік став знаковим та переломним у житті 28-річної Рут Клюґер. Після зустрічей з Еліяху Ґоломбом та Берлом Кацнельсоном вона була завербована до Хаґанаху й Моссаду. Вона була тоді першою та єдиною жінкою в Моссаді. Її завданням був контроль «нелегальної» імміграції євреїв з Європи до Палестини. Операцію назвали «Аліа Бет».
Тоді ж її направили до Румунії. Офіційно вона повинна була представляти інтереси Єврейського національного фонду. Насправді ж вона збирала гроші для закупівлі кораблів, якими вивозили євреїв до близькосхідної землі. Вже тоді Рут Клюґер була переконана, що їх в Європі чекає смертельна небезпека.
З 1940 року агентка Моссаду змушена була покинути Румунії. Антисемітські настрої почали захоплювати підкарпатську країну. Жінка поїхала до Стамбула, а звідти до Палестини. Там вона пройшла курси зі шпигунства та збору інформації.
У 1943 році Рут працювала в Каїрі. Її завданням було зібрати побільше інформації про те, чи готовий Єгипет протистояти німецькій армії, а також чи є можливість переправити євреїв єгипетськими шляхами до своєї землі. Та й джерела закупівлі зброї вивідувала.
Наступного року, коли страхітлива війна йшла до завершення, Рут Клюґер на особисте запрошення генерала Шарля де Голя була покликана увійти у перші звільненні нацистські концтабори. Вона була першою серед всіх агентів Моссаду, хто зустрівся із жертвами Голокосту, які вижили. А ще вона обрала собі місію – віднайти та врятувати єврейських дітей, яких долею розкидало не лише по концтаборах Європи, але й по різних монастирях. До слова, двох сиріт, які пережили жахіття Голокосту, Рут всиновила.
Діючи на території Європи, зокрема, Франції, Клюґер виконувала завдання й вказівки Давида Бен Гуріона – лідера майбутньої держави Ізраїль. Вона була його надійним помічником. У 1945 році вона супроводжувала його під час візиту до Франції, під час якого Бен Гуріон намагався переконатися, що врятовані від Голокосту євреї покинуть європейські землі й відправляться на Близький Схід до ще не створеної країни. Рут його запевнила – що ті, хто пережив жахіття геноциду, стерплять тісноту корабля задля волі й світлого майбутнього.
Після війни Бен Гуріон, завдячуючи всім, що вона зробила для ізраїльської держави, попросив її змінити прізвище на івритське Аліав, акронім від назви операції «Аліа Бет».
За допомогу в боротьбі із нацистами у 1947 році Шарль де Голь, котрого згодом обрали президентом Франції, нагородив Рут Клюґер Лотарингським Хрестом. А уряд Франції – Медаллю Почесного Легіону. Президент США Двайт Ейзенгауер розпорядився присвоїти їй почесне звання полковника армії.
Післявоєнне життя Рут стало спокійнішим та більш розміреним. Хоча вона всидіти на місці не могла. Коли вона повернулася зі Сполучених Штатів Америки, то приєдналася до судноплавної компанії «ЗІМ» й відкрила офіс у Єрусалимі. З 1955 року полишила ізраїльську державу, яка, до слова, була створена у 1948 році, й подалася створювати офіси на Далекому Сході, в Південній та Північній Америках та навіть в Австралії.
У 1958 році Рут Клюґер-Аліав була призначена директоркою Департаменту зв’язків з громадськістю. Ця посада дозволила їй зустрічатися з різними цікавими людьми.
Працювала в департаменті до 1972 року, потім вийшла на пенсію.
У 1974 році Національною радою єврейських жінок США Рут Клюґер була визнана Жінкою року. Це почесне звання вона отримала за написану книгу «Остання втеча», в якій описала свою співпрацю в Мосаді у найгарячіший період свого життя.
Після виходу книги Рут часто запрошували із лекціями та зустрічами в США та Ізраїлі.
Цікаво, що вищу освіту Рут таки отримала. Вона продовжила своє навчання в Університеті Ізраїлю, а також у вишах Сполучених Штатів.
16 лютого 1980 року на 74 році колишня агентка Моссаду Рут Клюґер-Аліав відійшла у вічність. Похована в Ізраїлі.
Ілюстрації — wikipedia.org; musaf-shabbat.com; girlspy.wordpress.com; abebooks.com; encyclopedia.ushmm.org; israeled.org; palyam.org
Джерело — АСС.
